Жінки-хірурги піддавалися сексуальному насильству навіть під час операцій

Дослідження було проведене на замовлення незалежної Робочої групи з проблем сексуальних домагань у хірургії та підтримано Королівським коледжем хірургів, Міністерством санітарної освіти Англії та Асоціацією хірургів, що навчаються.

Результати були представлені Національній службі охорони здоров'я Англії, Генеральній медичній раді (GMC), яка регулює діяльність лікарів, і Британській медичній асоціації.

Служба новин поговорила з кількома жінками-хірургами, які зіткнулися з сексуальним насильством або залицяннями колег, зокрема і в операційній. 

Автори дослідження стверджують, що старші хірурги-чоловіки часто жорстоко поводяться зі стажерками, причому це відбувається в лікарнях Національної служби охорони здоров'я.

Королівський коледж хірургів заявив, що результати дослідження "абсолютно шокуючі".

Ми швидко, просто і зрозуміло пояснюємо, що сталося, чому це важливо і що буде далі.

Річ у тім, що сексуальні домагання і навіть зґвалтування в цьому середовищі є секретами полішинеля. Є чимало невідомих широкому загалу випадків, коли жінок хапали за інтимні місця просто через халати, коли чоловіки-хірурги, наприклад, промокали піт з чола об груди стажерки, що стояла поруч біля операційного столу, про те, як вони терлися ерегованим пенісом об тіла колег-жінок.

Деяким із них пропонували принизливий обмін: секс - на просування кар'єрними сходами.

Аналіз, проведений Університетами Ексетера і Саррі, а також Робочою групою з проблем сексуальних домагань у хірургічних відділах лікарень, був наданий виключно Службі новин Бі-бі-сі.

Майже дві третини жінок-хірургів, які погодилися відповісти на запитання дослідників, заявили, що вони стали об'єктом сексуальних домагань, а третина з них - що зазнала сексуального насильства з боку колег протягом останніх п'яти років.

Жінки кажуть, що бояться, що якщо вони поскаржаться на подібну поведінку, то це зашкодить їхній кар'єрі. Вони так само не впевнені в тому, що Національна служба охорони здоров'я захоче вживати жодних заходів.

Джудіт нервує, розповідаючи про цей випадок зі своєї робочої практики. Вона попросила, щоб ми використовували тільки її ім'я, не називаючи прізвища. Нині вона - досвідчений і талановитий хірург-консультант, але на початку її кар'єри все було дещо інакше.

На самому початку роботи хірургом, коли її становище в ієрархії операційної було в самому низу, з нею стався вкрай неприємний випадок.

Справа була в тому, що старший хірург, чоловік, спітнів. "[Він] просто повернувся і втупився головою прямо в мої груди, і я зрозуміла, що він витирає об мене своє спітніле чоло".

"Я просто остовпіла: що його обличчя робить у моєму декольте?"

Коли хірург зробив це вдруге, Джудіт запропонувала принести йому рушник. На що надійшла відповідь: "Ні, так набагато веселіше".

Джудіт каже, що на його обличчі при цьому була усмішка. Вона почувалася так, нібито її "занурили в бруд", розуміючи, як її принизили.

Але ще гірше було те, що всі її колеги, які перебували в тій самій операційній, просто промовчали.

"Він навіть не був найстаршою людиною в операційній, але він знав, що це - нормальна поведінка, і це-то і було найогиднішим", - згадує вона.

Історія з Джудіт сталася посеред операційної, але сексуальні домагання та сексуальне насильство виходять і за межі лікарень.

Енн (ми не можемо розкрити її справжнє ім'я з юридичних причин) погодилася поговорити з Бі-бі-сі, тому що вважає, що проблеми вирішуються тільки тоді, коли люди починають відкрито і голосно про них говорити.

Вона не хоче вважати те, що з нею сталося, зґвалтуванням, але ясно дає зрозуміти, що згоди на сексуальний контакт вона не давала.

Усе це сталося поза медичним закладом, на прийомі, приуроченому до медичної конференції, на яку зібралися лікарі однієї спеціальності.

Усе було як завжди: вона була стажеркою, а він - консультантом.

"Я йому довіряла, він був для мене прикладом", - каже вона.

І він скористався цією довірою, сказавши їй, що оскільки вона нікого на цьому прийомі не знає і довіряти їм не може, то він її проводить до дому.

"Отже, він провів мене туди, де я зупинилася. Я думала, що він просто хоче зі мною поговорити, але він накинувся на мене і зайнявся зі мною сексом".

Вона сказала, що в цей момент її тіло просто заціпеніло і що вона "не змогла його зупинити".

"Я цього не хотіла, я цього ніколи не хотіла, це було повною несподіванкою". Побачивши його наступного дня, вона "ледве змогла втримати себе в руках".

"Я відчувала, що здіймати галас не варто, я відчувала, що існує ніби негласне правило - просто терпіти все, що з тобою роблять".

Цей випадок справив на Енн незабутнє враження: спочатку вона просто впала в емоційний ступор, а роки потому раптом "спогади хлинули в мою голову, і це був повний кошмар".

Пережитий жах переслідував її навіть на роботі, коли вона готувалася оперувати пацієнта.

Усі визнають, що така поведінка, як правило, замовчується. Підготовка хірургів багато в чому ґрунтується на навчанні у старших колег в операційній, і багато жінок говорили нам, як ризиковано висувати звинувачення проти тих, хто має владу над ними і вплив на їхню майбутню кар'єру.

Звіт про результати дослідження, який буде опублікований у "Британському журналі хірургії", буде першою спробою оцінити масштаби поширення цієї ганебної поведінки.

В опитуванні, на умовах повної анонімності, взяли участь 1434 зареєстровані хірурги, половину з них становили чоловіки, а іншу половину - жінки.

Результати були такими:

63% жінок зазнали сексуальних домагань з боку колег

30% жінок зазнали сексуального насильства з боку колеги

11% жінок повідомили про примусові фізичні контакти, пов'язані з кар'єрними можливостями

Повідомляється щонайменше про 11 випадків зґвалтування

90% жінок і 81% чоловіків були свідками сексуальних домагань у тій чи іншій формі

Хоча опитування показало, що чоловіки теж можуть стати жертвами сексуального насильства (24% зазнали сексуальних домагань), висновок, якого дійшли автори дослідження, такий, що хірурги-чоловіки і хірурги-жінки "живуть у різних світах".

"Наші результати, ймовірно, похитнуть довіру громадськості до хірургічної професії", - сказав доктор Крістофер Бегені з Університету Ексетера.

Водночас у другій доповіді тих самих авторів під назвою "Порушити мовчання: розв'язання проблем сексуальних домагань в охороні здоров'я" даються поради з приводу того, що необхідно змінити.

В обох звітах зазначається, що відносно невисока частка жінок-хірургів (близько 28%) у поєднанні з жорсткою ієрархією, що існує в хірургічному середовищі, дає деяким чоловікам значну владу.

Це посилює складнощі роботи в напруженій обстановці, в якій доводиться діяти хірургам.

"Це призводить до того, що в низці випадків така поведінка залишається безкарною, а дії подібних людей - безконтрольними", - сказала професор Керрі Ньюлендс, хірург-консультант з Університету Саррі.

Вона вирішила викорінити цю порочну практику після того, як познайомилася з сумним досвідом своїх молодших колег.

"Найпоширеніший сценарій полягає в тому, що молода стажерка зазнає насильства з боку старшого злочинця-чоловіка, який часто до того ж часто є і її керівником", - розповіла вона Бі-бі-сі.

"Це і живить усю культуру мовчання, коли вони реально побоюються за своє майбутнє і кар'єру, якщо оприлюднять ці інциденти", - пояснила професорка.

За результатами опитування також стало зрозуміло, що далеко не всі вірять у те, що такі організації, як місцеві управління Національної служби охорони здоров'я, Генеральна медична рада (яка веде реєстр усіх лікарів, яким дозволено займатися медичною практикою в Британії) та різноманітні Королівські коледжі (асоціації лікарів за окремими спеціальностями) можуть розв'язати ці проблеми.

"Нам потрібні серйозні зміни в процедурах розслідування скарг, щоб вони проводилися зовнішніми незалежними організаціями і користувалися довірою. Тільки так медичні заклади стануть безпечнішим місцем роботи", - каже професор Ньюлендс.

Тім Мітчелл, президент Королівського коледжу хірургів Англії, заявив Бі-бі-сі, що результати дослідження "абсолютно шокуючі" і стануть ганьбою для професії хірурга.

Він визнав, що очевидно, що це поширена проблема, яка досі не вирішена.

"Нам необхідно зробити так, щоб подібна поведінка не виправдовувалася за жодних обставин, щоб постраждалі були впевнені, що до їхніх скарг поставляться серйозно", - сказав він.

Доктор Бінта Султан з Національної служби охорони здоров'я Англії заявила, що звіт неймовірно важко читати, і що він ясно показав, що необхідно вжити додаткових заходів для того, щоб лікарні стали безпечними для всіх.

"Ми вже йдемо цим шляхом, ми вже прийняли зобов'язання надавати більшу підтримку тим, хто постраждав від переслідувань, або неналежної поведінки, в тому числі через створення більш чітких механізмів звітності", - сказала вона.

Минулого місяця Генеральна медична рада оновила професійні правила, яких мають дотримуватися лікарі.

Її виконавчий директор Чарлі Мессі заявив, що дії сексуального характеру щодо пацієнтів або колег неприпустимі і що серйозні проступки несумісні з можливістю бути практикуючим лікарем у Британії.

Але чи є хірургія безпечним місцем роботи для жінок сьогодні?

"Не завжди. І дуже прикро, що доводиться це визнати", - каже Джудіт.