У середні віки секс вважався гріховним

Релігійні вчення забороняли секс до шлюбу і наказували стримуватися від нього поза подружнім зв'язком. Сексуальні стосунки поза шлюбом вважалися гріховними і порочними, і піддавалися суворому покаранню з боку церкви і суспільства загалом.

У церковних колах і в суспільстві секс розглядався як гріх проти божественного закону і порочності людської натури. Було поширене переконання, що сексуальні пристрасті й похіть призводять до занепаду душі й заслуговують на покарання. Тому сексуальна мораль була суворо регульована церквою і державою.

Секс поза шлюбом вважався прелюдією і перелюбом, що каралося церквою і законами світської влади. Порушники могли бути піддані покаранню у вигляді штрафів, публічного докору, вигнання з суспільства або навіть смертної кари. У деяких випадках порушників могли відправити на каторгу або зобов'язати платити компенсації постраждалим від їхніх діянь.

Сексуальні стосунки всередині шлюбу також були предметом суворого контролю. Подружжя мало стримувати свої пристрасті й жити в цнотливості та стриманості, дотримуючись біблійних заповідей. Відступи від цього принципу могли призвести до морального падіння і розпаду сім'ї. Для забезпечення порядку всередині сім'ї та суспільства церква і держава запроваджували закони, що регулювали сімейні стосунки та сексуальну мораль.

Таким чином, секс у середні віки був ретельно регламентований і контрольований церквою і державою. Його вважали гріховним і порочним, і піддавали суворому покаранню в разі порушення встановлених заборон і обмежень. Сексуальна мораль відігравала важливу роль у житті середньовічного суспільства і визначала норми та цінності у сфері сексуальних відносин.