Секс-працівниці Італії борються за декриміналізацію

Вперше за майже 20 років секс-працівники в Італії зібралися в місті Болонья, щоб обговорити, як законодавство про секс-працю в країні впливає на їхнє повсякденне життя.

Марія Піа Килим, більш відома як Піа, провела чотири десятиліття, працюючи секс-працівницею в Італії, і майже стільки ж років виступала за найкращі права для себе та своїх колег у країні, де, за її словами, стигма щодо професії все ще дуже сильна.

Цього місяця Ковр був серед багатьох секс-працівників, які возз'єдналися в місті Болонья, щоб обговорити, як італійське законодавство про проституцію впливає на їхнє повсякденне життя. Це був перший подібний захід, організований в Італії майже за 20 років, символічно приурочений до Міжнародного дня секс-працівників - дати, присвяченої окупації церкви в Ліоні сотнею секс-працівників у 1975 році, які закликають до покращення умов праці.

Цього року у заході, який пішов за маршем вулицями Болоньї, взяли участь групи, асоціації та окремі секс-працівники, ситі по горло юрисдикційним підходом країни до них, який був принципово ворожим з 1958 року, коли Італія закрила свої «закриті будинки» , також відомі як «вдома толерантності».

Ці «будинки», які були введені наприкінці 1800-х років, дозволяли секс-працівникам зустрічатися зі своїми клієнтами в безпечному просторі будинку, який також був призначеним для них місцем роботи.

З того часу секс-працівники в Італії були змушені переїхати на вулиці, де умови часто небезпечні. Згідно з даними групи за 2019 рік, яка вивчає торгівлю людьми та секс-торгівлю в Італії та секс-роботу, більшість секс-працівників країни, які виходять на вулицю вночі, становлять 79,4% жінок. Багато з них, 19,6%, є трансгендерними жінками, однією з груп, найбільш вразливих до ґендерного насильства.

У той же час, коли Італія вирішила закрити «закриті будинки» із законом Мерліна 1958 року, країна також запровадила злочини експлуатації, допомоги та підбурювання до проституції, що означає, що будь-яка третя сторона, яка не є секс-працівником чи їхнім клієнтом, може бути притягнута до відповідальності, якщо буде встановлено, що вона причетна до прибутку від проституції.

Це законодавство може бути використане в позитивному ключі, коли воно спрямоване на боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією з метою сексуальної експлуатації, але створює дуже багато проблем для секс-працівників. Наприклад, орендодавець, який здає свою квартиру в оренду секс-працівнику, може бути засуджений до кількох років ув'язнення, якщо з'ясується, що він знав про працю свого орендаря.

У той час як секс-робота залишалася технічно легальною протягом десятиліть в Італії, секс-працівники скаржаться, що вона фактично криміналізована через законодавство, що криміналізує участь третіх осіб.

"Наше прохання полягає в тому, щоб декриміналізувати секс-роботу", - сказав Ковр. «Секс-працівники вже покарані законодавством. Якщо додати до цього той факт, що більш уразливими людьми можуть бути секс-працівники, такі як мігранти, біженці чи трансгендери, ситуація стає нестерпно складною».

Італійські секс-працівники також закликають викорінити стигму навколо професії, нормалізувати професію та стати соціально респектабельною, щоб вони могли сплачувати податки, орендувати житло або подавати скаргу до поліції, якщо на них нападають під час роботи, не побоюючись приниження чи глузувань.

"Проблема секс-працівників полягає в тому, що нас часто вважають "іншими", з кимось, з ким можна поводитися так, ніби вони небезпечні, інші", - сказала Euronews Елеттра Аразата, італійська секс-працівниця, яка живе в Лондоні .

«Ми стоїмо поряд з вами у черзі у супермаркеті, на пошті, біля школи, щоб забрати наших дітей; Можливо, ви їх не знаєте, але у вашій мережі друзів і знайомих, напевно, є секс-працівник», — сказав Аразата. "Ми невід'ємна частина суспільства, а не інші".

Існуючий закон про проституцію, за словами Елеттри, ізолює секс-працівників і не дозволяє їм створювати мережу солідарності чи кооператив, де вони можуть дбати один про одного.

Європейські країни розділилися у думках про те, як боротися із секс-роботою, оскільки дебати доходять до парламенту ЄС

Секс-працівники в Італії просять уряд про те, щоб країна пішла стопами Бельгії, яка нещодавно декриміналізувала секс-роботу. Відповідно до цієї моделі дорослі за взаємною згодою можуть купувати або продавати сексуальні послуги, не вчиняючи жодних злочинів, тоді як закони проти торгівлі людьми, насильства, згвалтування та секс-роботи за участю неповнолітніх залишаються чинними.