Оголеність на сцені: фронтальні факти

Емоційна безпека акторів, які виступають у баффе, залежить від знаходження у поважній, узгодженій обстановці, яка потребує заздалегідь визначеної та постійної згоди

Вистави та мюзикли з оголеною натурою

У деяких сценічних роботах, таких як мюзикл 1967 «Волоси», нагота написана як невід'ємна частина сценарію. В інших випадках режисер може зробити творчий вибір на користь використання оголеної натури у постановці п'єси, яка явно не потребує цього. Наприклад, Бенедикт Ендрюс додав оголену сцену до своєї лондонської постановки 2017 року «Кітка на розжареному даху», в якій знялися Сієнна Міллер та Джек О'Коннелл. Декілька п'єс і мюзиклів, які включають оголені сцени у свої сценарії, або мали постановки, в яких використовувалася нагота, включають:

"Блакитна кімната" (Девід Хейр)

«Конфедерати» (Домінік Морісо)

«Тато» (Джеремі О'Харріс)

"Equus" (Пітер Шаффер)

The Full Monty (Терренс МакНаллі та музика Девіда Язбека)

"Випускник" (Террі Джонсон)

«Волосся» (Жером Рагні та Джеймс Радо)

«Поцілунок Юди» (Девід Хейр)

«Вбивця Джо» (Трейсі Леттс)

«Linda Vista» (Трейсі Леттс)

«М. Баттерфляй» (Девід Генрі Хван)

"Метаморфози" (Мері Циммерман)

«Голі хлопчики співають!» (Роберт Шрок)

«О! Калькутта! (Різні автори)

«Reefer Madness» (Кевін Мерфі)

"Stop Kiss" (Діана Сон)

"Take Me Out" (Річард Грінберг)

«Монологи вагіни» (Єва Енслер)

Дотепність (Маргарет Едсон)

Нагота як форма самовираження давно стала частиною виконавського мистецтва; Театральні вистави без одягу сягають корінням у Стародавню Грецію. Незважаючи на деякі спроби уряду США піддати цензурі наготу в засобах масової інформації, зокрема Закон Комстоку 1873 року та Закон про пристойність у комунікаціях 1996 року, свобода художнього самовираження значною мірою поширилася на захист театральної наготи.

Первинні нормативні акти спрямовано захист суб'єктів. До них належать поінформована згода під час прослуховувань, репетицій та живих виступів, а також правила, що регулюють використання наготи у рекламних матеріалах та записах.

Нагота ніколи не повинна запитуватись на прослуховуваннях.

Актори повинні надати письмову згоду на будь-які оголені сцени.

Нагота не може бути зображена на камеру.

Глядачі не допускаються за лаштунки, якщо якийсь актор оголений.

Галузеві правила, зростання використання координаторів інтимної близькості та заборона пристроїв запису аудиторії допомагають багатьом акторам почуватися у безпеці, виступаючи без захисту одягу. Однак інші можуть виявити, що ризик переважує винагороду. Для виконавців, які вважають оголений виступ надмірно оголеним, життєздатні альтернативи включають:

Одяг скромності: Ці аксесуари забезпечують невелике покриття, імітуючи наготу. Деякі варіанти включають:

Мішечки на шнурках

Щитові підсумки

Стрінги без бретельок

Бічні стрінги

Труси без бретельок

Накладки на соски

Бюстгалтери з наклейкою

Бюстгалтери без бретельок

Бюстгалтери-бандо

Підшивки без бретелей

Стрічка

Бар'єри

Боді тілесного відтінку з повним покриттям: «Я згоден з тим, що нагота не повинна бути виключена з будь-якого сценарію, ні з минулого, ні з сьогодення, ні з майбутнього. Але те, як ми зображуємо наготу, безумовно, може змінитись», - написав Ерхардт. «Боді абсолютно хороші і матимуть той самий ефект, що й нагота».

Реквізит та освітлення: Стратегічне використання цих інструментів може завадити глядачам бачити та, можливо, записувати інтимні частини виконавців.

Зрештою, щоб актори могли викладатися на повну, виступаючи оголеними, вони повинні почуватися досить захищеними та захищеними, щоб оголити все це.