Звідки взявся міф, що жінки моногамні, – пояснює сексолог

Дата: 2024-04-11 Автор: Karina Ziganova Категорії: БЛОГ 18+
news-banner
Сьогодні світ змінюється з небаченою швидкістю, і навіть такі, начебто, базові підвалини змінилися.

Передбачалося, що жінки моногамні за умовчанням, адже вони хранительки вогнища і просто зобов'язані за будь-якого результату бути вірними своєму партнеру, сидіти біля вікна і покриватися пилом.

Але чи справді жінки моногамні, як втовкмачували в жіночі голови суспільство? Впевнена, що «один чоловік на все життя» – рішення, не обумовлене фізіологією, а пов'язане виключно із соціальним тиском та правилами, які, як ми знаємо, писані були чоловіками. А в цих правилах – «знай своє місце, жінка». І визначив це місце для неї, самі розумієте хто.

Раніше залежність від громадської думки та важкого батьківського кулака, яким той бив по столу у разі непослуху, була сильніша за будь-які схильності, бажання та інстинкти. Жінка мала список, навпроти кожного з пунктів вона ставила галочки по черзі – бережи себе до весілля; вагітностей після виконання майже кожного подружнього обов'язку; народжування незалежно від самопочуття, результату вагітності та попередніх пологів; доглядай дітей, будинку та чоловіка.

Від надлишку обов'язків, від гніту, яке лягало на їхні плечі, від відсутності контрацепції, жінки ставили на собі хрест і сприймали секс як обов'язок, обов'язок і обов'язок. Про задоволення мови і не йшлося.

Так, завжди були жінки, які прислухалися до своїх бажань і йшли дорогою найменшого опору, не звертаючи уваги на суспільство, на його тиск і осуд з боку багатьох, вони обирали своє задоволення, свою природу.

Але це завжди було винятком із правил.
Часи змінилися, і жінки заявляють про свої права все голосніше та голосніше. Поява контрацептивів дала свободу кожній жінці від неминучого результату сексу – вагітності, яка переслідувала наших предків. Жінка сама обирає партнера. Прислухається до своїх відчуттів і вже може спокійно говорити про реальні причини «не співпадіння характерів», як причини розлучень – різні статеві конституції, брак сексу.

І все ж таки як психолог і сексолог я бачу дуже важливий нюанс. Жіноча полігамія в чистому вигляді має місце бути в певні моменти життя жінки і не в такій великій кількості випадків. І тут величезну роль відіграють наші природні психічні особливості, які з рахунків не скинути. Найголовнішою нашою відмінністю від чоловіків є найсильніша емоційна прив'язка до сексуального партнера. 

Лише невеликий відсоток жінок може розмежовувати постіль та емоції, фізичне задоволення від задоволення морального. Чи знайома ситуація, коли після сварки з партнером ми відмовляємося від бурхливого примирення, бо образа не пройшла і пристрасті не вщухли? Так от, чоловіки ніколи в цьому питанні нас не розуміли і не зрозуміють, тому що для них немає нічого кращого, ніж помиритись у ліжку. Повністю розділити секс та стосунки, секс та емоції, сексуальну задоволеність та емоційну виходить у небагатьох, тому вільні стосунки, підкріплені фізіологічним поривом, зустрічаються у жінок рідше, ніж у чоловіків.

Так, чоловіки зраджують своїм другим половинкам з жінками, тільки ті набагато частіше прив'язуються, закохуються і зрештою страждають, адже чоловік нічого не обіцяв, та й кохання не передбачалося.

Ще один найважливіший момент. Якщо вже все починається заради задоволення своїх бажань, сексу, то ми знаємо, що найкращий секс з'являється тоді, коли відбулося притирання, звикання до тіла партнера, почуття один одного. Оргазм жінки на відміну від чоловічого не просто механіка і без деякого попереднього налаштування (яка при одноразовому контакті неможлива) просто не станеться. І тоді виходить, що лише драйв від відчуття свободи, а зовсім не задоволення було метою. І йдеться не про моногамію, а про подолання внутрішніх заборон. І тут краще попрацювати з психологом, аніж залучатися до зміни партнерів.

Але є ще дещо. Якщо, говорячи про полігамію, ми будемо мати на увазі не тільки зміну сексуальних партнерів, а й емоційну прихильність? І тоді стає очевидним, що ми справді можемо відчувати ніжність, емоційне тяжіння та комфорт у спілкуванні з кількома чоловіками. І тоді, виходячи за рамки розуміння полігамії, виключно, як стрибки з ліжка в ліжко, ми виявимо, що кілька цікавих, близьких, схожих за емоціями та інтересами чоловіків, можуть суттєво урізноманітнити та розфарбувати наше життя.

Очевидно одне – для нас секс важливий так само, як і для чоловіків. Жінки вийшли із сутінку переконань, засуджень, почуття обов'язку та сліпої покори багаторічним підвалинам. Чи це погано? Чи добре? Кожна жінка має право вирішувати для себе, яку кількість партнерів мати, як їх вибирати і чи жити з тим, хто не відповідає її потребам, або знайти найбільш підходящий для неї варіант. І ця свобода дорогого вартує.
image

Залиште свій коментар